Міністерство освіти і науки України розробило інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у школах на 2020/2021 навчальний рік. Зокрема, визначено пріоритети роботи інклюзивно-ресурсних центрів та організації інклюзивного навчання в регіонах, що потраплять до “червоної” зони епідемічної небезпеки. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН.
Освітній процес у новому навчальному році має бути організований з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях.
У разі встановлення “червоного” рівня епідемічної небезпеки психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги можуть надаватись дітям з ООП за допомогою дистанційних технологій. Водночас під час проведення таких занять слід враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами.
Відновлення корекційно-розвиткової роботи у 2020/2021 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що має стати основою плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з ООП.
Роботу ІРЦ було відновлено у зв’язку з послабленням протиепідемічних заходів з 1 червня 2020 року. Так, за умови сприятливої епідеміологічної ситуації (“зеленого”, “жовтого” та “помаранчевого” рівнів епідемічної небезпеки у конкретному регіоні) ІРЦ продовжують надавати послуги у звичайному режимі, дотримуючись при цьому загальних протиепідеміологічних заходів, зокрема:
- провітрювання приміщення;
- візуальної демонстрації дітям з ООП правил збереження дистанції, гігієни особистих речей тощо;
- мінімізації використання спільних речей та іграшок;
- недопущення харчування дітей з одного посуду.
Звертаємо увагу, що подати заяву до ІРЦ можна, не виходячи з дому.
• доступності будівель, споруд і приміщень опорних шкіл для дітей з особливими освітніми потребами;
• наявності навчально-дидактичного забезпечення, сучасного корекційно-реабілітаційного обладнання з урахуванням потреб учнів;
• уведенню в штатний розпис ЗНЗ корекційних педагогів відповідної спеціалізації;
• забезпеченню пристосованими автобусами для підвезення учнів із фізичними обмеженнями.
• заява;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• медична довідка встановленого зразка;
• особова справа (крім дітей, які вступають до першого класу); до навчального закладу III ступеня — документ про відповідний рівень освіти (п. 22 Положення).
Алгоритм діяльності
практичного психолога і соціального
педагога в умовах інклюзивної освіти
1. Ознайомлення з особовою справою
дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіда з
представником інклюзивно-ресурсного центру.
2. Бесіда з дитиною та її батьками з
метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування,
пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери
тощо).
3. Оцінка освітнього середовища,
визначення його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог
надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних
змін.
4. Вивчення індивідуальних особливостей
та психічного розвитку дитини.
5. Проведення психолого-педагогічного
консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку.
6. Проведення зустрічі з батьками,
учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності
до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.
7. Проведення психокорекційної роботи з
метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування
особистості.
8. Відстеження соціально-психологічного
клімату в колективі та статусу дитини в групі.
9. Сприяння соціальній інтеграції
дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.
10. Моніторинг рівня адаптованості й
інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.
Важливо!!! Щоб не нашкодити дитині,
педагогічні працівники, які працюють в інклюзивних або спеціальних класах,
мають виконувати лише посадові обов’язки, які відповідають їх фаховій
підготовці.
Завдання практичного психолога
щодо організації інклюзивного
навчання
у закладах загальної середньої
освіти
1. Виявлення дітей, у яких виникають
труднощі у навчанні, спілкуванні та взаємодії з оточуючими; визначення причин
цих труднощів; скерування до відповідних фахівців з метою встановлення причин
та надання допомоги (за потребою).
2. Виявлення причини соціального
неблагополуччя або затримки у розумовому розвитку дитини шляхом спостережень,
аналізу навчальної документації, проведення консиліумів з педагогами.
3. Проведення спостереження за дитиною з
метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та
потреб.
4. Участь, у межах своєї
компетенції, у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на
дитину та індивідуального плану її розвитку.
5. Участь у підготовці документів для
проведення комплексної оцінки.
6. Ознайомлення з висновками і
рекомендаціями ІРЦ щодо організації навчання дитини та надання їй додаткових
послуг; розробка індивідуального плану корекційно-розвиткової роботи.
7. Участь у розробці необхідної
адаптації навчальних матеріалів, підходів (надання рекомендацій педагогам
щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини при
визначенні форм і методів роботи з нею).
8. Сприяння створенню позитивного
мікроклімату в колективі, проведення заходів, спрямованих на профілактику стигматизації
і дискримінації у шкільному оточенні, формування дружнього та неупередженого
ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.
9. Надання у межах своєї компетенції
консультативно-методичної допомоги педагогам у роботі з дитиною.
10. Налагодження співпраці з фахівцями,
які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та
приймають участь у розробленні індивідуальної програми розвитку.
Завдання
соціального педагога
щодо організації інклюзивного навчання
у закладах загальної середньої освіти
1. Захист і забезпечення прав і свобод
дитини з особливими освітніми потребами в умовах навчального закладу та під час
перебування дитини в сім’ї.
2. Виявлення дітей, у яких виникають
труднощі в спілкуванні та взаємодії з оточуючими або які проживають у сім’ях,
що опинилися у складних життєвих обставинах.
3. Визначення соціальних питань, які
потребують негайного вирішення; скерування до відповідних фахівців з метою
надання відповідної допомоги (за потребою).
4. Визначення статусу дітей з особливими
освітніми потребами в колективі, надання рекомендацій класоводу, класному
керівникові щодо шляхів ефективної інтеграції такої дитини в колектив
однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі.
5. Поширення інформації про засади
інклюзивного навчання серед педагогів, батьків, дітей з метою формування
дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми
потребами.
6. Участь у складанні розгорнутої
психолого-педагогічної характеристики на дитину та її індивідуального плану
розвитку; участь в роботі психолого-педагогічного консиліуму.
7. Забезпечення дитини з особливими
освітніми потребами та її батьків інформацією про інфраструктуру позашкільних
навчальних закладів у мікрорайоні, місті, селі, сприяння участі дитини в
гуртках, секціях з урахуванням її можливостей.
8. Представлення інтересів дитини з
особливими освітніми потребами у відповідних органах і службах.
Організація навчально-реабілітаційного процесу учнів з особливими
освітніми потребами:
акценти
2017/2018 навчального року
провідний спеціаліст відділу менеджменту освіти
Акцент
|
Зміст роботи
|
Що врахувати
|
Чим керуватися
|
Структура
навчального року
|
Установлює
ЗНЗ за погодженням із відповідним органом управління освітою
|
Навчальний
рік розпочинається 1 вересня у День знань і закінчується не пізніше 1
липня наступного року
|
Лист МОН «Пpo структуру
навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів
у 2017/2018 навчальному році» від 07.06.2017 № 1/9-315 (далі — Лист № 1/9-315)
|
Тривалість
навчального тижня
|
Установлює
ЗНЗ на весь навчальний рік у межах часу, передбаченого робочим навчальним
планом
|
Не
допускається відпрацювання уроків по суботах (щоб надолужити навчальний
матеріал чи продовжити канікули та скоротити опалювальний сезон) за
5-денного навчального тижня
|
|
Канікули
|
Установлює
ЗНЗ за погодженням із відповідним органом управління освітою
|
Тривалість
канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без
урахування днів, коли діти не навчались із незалежних від них причин:
карантин, температурний режим тощо
|
|
Карантин,
припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин
|
Ухалює
рішення ЗНЗ спільно з органами державної влади та органами місцевого
самоврядування
|
Кількість
фактично проведених уроків може бути меншою від попередньо запланованої.
При цьому навчальний заклад та вчителі повинні вжити заходів для освоєння
учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за
рахунок:
• ущільнення; • самостійного опрацювання; • дистанційного навчання тощо |
|
Типові
навчальні плани і програми
|
Поетапний
перехід спеціальних ЗНЗ на нові навчальні плани і програми
|
• Типові
навчальні плани спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей,
які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку для початкової
школи, затверджені наказом МОН
від 28.01.2014 № 80
• Типові навчальні плани спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджені наказом МОН від 22.04.2014 № 504, вводяться у дію поетапно: – у підготовчих, 1, 2, 5-х класах — із 2014/2015 н. р.; – у 3, 6-х класах — із 2015/2016 н. р.; – у 4, 7-х класах — із 2016/2017 н. р.; – у 8-х класах — із 2017/2018 н. р. – у 9-х класах — із 2018/2019 н. р.; – у 10-х класах — із 2019/2020 н. р. |
Листи
МОН:
• «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік» від 25.06.2014 № 1/9-335; • «Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів y 2017/2018 навчальному році» від 12.07.2017 № 1/9-385 (далі — Лист № 1/9-385) |
Робочі
навчальні плани
|
Складає
ЗНЗ для:
• підготовчого, 1-4 класів за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН від 28.01.2014 № 80; • учнів з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня підготовчого, 1-4 класів за Типовими навчальними планами для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня (початкова школа), затвердженими наказом МОН від 21.07.2017 № 1081 • 5-8 класів за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН від 22.04.2014 № 504; • 9-10 класів за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН від 09.04.2015 № 416; • 11-12 класів за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 12.02.2015 № 134 |
Під
час складання робочих навчальних планів спеціальних ЗНЗ для дітей з
особливими освітніми потребами дозволяється перерозподіл до 15% навчального
часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. В освітній
галузі перерозподіл здійснюють за погодженням із місцевим органом управління
освітою, між галузями — за погодженням із МОН.
Типові навчальні плани для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня уводяться в дію з 2017/2018 навчального року |
Додаток
до листа № 1/9-385
Пояснювальна записка до Типового навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня (початкова школа), затвердженогонаказом МОН від 21.07.2017 № 1081 |
Навчально-виховний
процес
|
Організовують
відповідно до щорічного Переліку навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки
України для використання в ЗНЗ для навчання дітей з особливими освітніми
потребами (за нозологіями). Спеціальні ЗНЗ, спеціальні класи для дітей
зі зниженим слухом, глухих, зі зниженим зором, сліпих (із застосуванням
тифлотехнічних засобів навчання та аудіосупроводу), для дітей із
затримкою психічного розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, опорно-рухового
апарату, окрім літератури, зазначеної у Переліку, використовують
програми та навчальну літературу, рекомендовану Міністерством освіти і науки
України до використання загальноосвітнім навчальним закладам у 2017/2018
н. р.
|
Педагоги
ЗНЗ самостійно розподіляють програмний матеріал відповідно до годин,
передбачених навчальними планами.
Педагоги мають врахувати індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів та створювати відповідні умови для засвоєння програмного матеріалу, пропонованого для учнів ЗНЗ. Обов’язково при цьому використовувати навчально-реабілітаційне пристосування, необхідне дитині з урахуванням особливостей її розвитку для допомоги сприймати оточуючий світ та навчальний матеріал. Підвищить ефективність навчального процесу корекційно-розвиткова складоваінваріантної частини навчальних планів спеціальних ЗНЗ (спеціальних класів ЗНЗ). Інваріантна складова Типових навчальних планів спеціальних ЗНЗ обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять. Для корекції первинних і вторинних відхилень розвитку учнів з особливими освітніми потребами, формування компенсаторних способів предметно-практичної діяльності як важливої умови підготовки таких дітей до навчання, створення передумов для засвоєння навчального матеріалу, у 2016 році розроблено програми з корекційної-розвиткової роботи для учнів з особливими потребами (за нозологіями). При організації навчання дітей з інтелектуальними порушеннями години варіативної складової можна використати для: • організації додаткових курсівза вибором; • поглибленого вивчення предметів інваріантної складової, проведення індивідуальних та групових занять. Спеціальні ЗНЗ для дітей з інтелектуальними порушеннями за ініціативи батьків та наявності педагогів з відповідною освітою можуть організовувати гурткову роботу з вивчення елементів іноземної мови. Якщо учні мають ускладнені порушення психофізичного розвитку і не можуть засвоїти програму з окремих предметів, педагогічна рада за поданням шкільної ПМПК та погодженням з батьками (особами, які їх замінюють) ухвалює рішення про переведення цих учнів на навчання за індивідуальними навчальними програмами |
Додаток
до Листа № 1/9-385
Лист МОН «Про Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2017/2018 навчальному році» від 03.07.2017 № 1/9-362 Лист МОН № 1/9-385 Додаток до листа МОН «Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку» від 13.08.2014 № 1/9-413, лист МОН № 1/9-385 Пункт 5.2 Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом МОН від 15.09.2008 № 852(далі — Положення про спеціальну школу (школу-інтернат) |
Фінансування
|
Передбачені
цільові видатки на додаткові послуги для учнів з особливими освітніми
потребами інклюзивних та спеціальних класів ЗНЗ
|
Субвенція
спрямовується на надання державної підтримки дітям із порушеннями:
• зору; • слуху; • інтелектуальними та іншими порушеннями розвитку. Кошти використовують на оплату видатків, необхідних для: • проведення додаткових корекційно розвиткових занять, що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини; • придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу, особливих засобів наочності |
Постанова
КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам
з особливими освітніми потребами» від 14.02.2017 № 88
Додаток до листа МОН № 1/9-385 |
Набір
учнів
|
Припинено
із 1 вересня 2017 року до підготовчого та першого класів спеціальних
шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР).
Це не стосується спеціальних навчальних закладів для дітей
з інтелектуальними порушеннями, порушеннями зору, слуху, опорно-рухового
апарату, тяжкими порушеннями мовлення.
Керівники спеціальних навчальних закладів мають сприяти перебуванню учнів у сім’ї |
Навчання
дітей із ЗПР забезпечують в інклюзивних та спеціальних класах
ЗНЗ за місцем проживання дітей.
Учнів (вихованців) із ЗПР, які навчаються у 1-4 класах, у міру відновлення здоров’я, досягнення стабільних успіхів у навчанні переводять у ЗНЗ за висновком ПМПК. Учнів (вихованців) спеціальної школи (школи-інтернату) за висновком відповідної ПМПК переводять до іншого типу ЗНЗ за місцем проживання дитини чи за вибором батьків (осіб, які їх замінюють) |
Постанова
КМУ «Пpo внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 2003 р. № 585» від 26.10.2016 № 753
Пункт 3.5.8 Положення про спеціальну школу (школу-інтернат) Лист МОН «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами» від 10.01.2017 № 1/9-2 Пункт 3.9 Положення про спеціальну школу (школу-інтернат) Додаток до листа МОН № 1/9-385 |
Документи
про освіту
|
Видають
учням:
• з інтелектуальними порушеннями — свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою; • з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня — довідку про закінчення повного курсу навчання за спеціальною програмою; • після закінчення 9 класу, які не продовжуватимуть навчання у 10 класі з поглибленим професійно-трудовим навчанням — документ встановленого зразка про закінчення школи; • які продовжуватимуть навчання у 10 класі спеціальної школи (школи-інтернату) для дітей з інтелектуальними порушеннями —відповідний документ про освіту після 10 класу |
Видання
випускникам спеціальної школи (школи-інтернату) для дітей з інтелектуальними
порушеннями документа про освіту двічі — після закінчення 9 класу та після
закінчення 10 класу — недопустимо та несе додаткові невиправдані
фінансові витрати
|
Постанова
КМУ «Пpo внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів
України» від 27.09.2016 № 671
Додаток до листа МОН № 1/9-385 |
Робочий
час вчителя-дефектолога
|
Три
години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин
на тиждень)
|
Вчитель-дефектолог
повинен виконувати роботу (розвиток слухо-мовного сприймання, розвиток
мовлення, корекція порушень розвитку тощо) не менше 18 год. на тиждень.
Кодексом законів України про працю встановлено 40-годинний п’ятиденний
робочий тиждень з двома вихідними днями. Тому педагогічні працівники мають
достатньо робочого часу для повного виконання посадових обов’язків,
зумовлених особливостями учнівських контингентів та функціонуванням
навчального закладу
|
Пункт 64 Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом
Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102
+
|
Фахова
компетентність
|
Постійно
оновлювати фахові знання про інноваційні шляхи розвитку освіти
у сучасний період, про форми і методи роботи з дітьми з особливими
освітніми потребами з урахуванням напрацьованих науково-методологічних засад.
Особливу увагу звертати на забезпечення права на освіту дітей з
аутизмом, інтелектуальними порушеннями, створення умов для їх навчання
в умовах інклюзії.
Проводити консультативно-роз’яснювальну роботу щодо сучасної освітньої політики з педагогічними працівниками, батьками. Налагоджувати співпрацю з громадськими організаціями, батьками |
Педагогічні
працівники ЗНЗ, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, мають
володіти основами знань і методик роботи з ними
|
Додаток до листа МОН № 1/9-385
|
Немає коментарів:
Дописати коментар