неділю, 19 квітня 2020 р.

Дистанційне навчання в загальноосвітній школі: потреба чи неминучість?



"Освіта через усе життя" - нова формула освіти, необхідність якої вимагає сучасна цивілізація з її гуманізацією і демократизацією суспільних відносин, швидкою зміною техніки і технологій.
На сьогодні це можливо лише за умови впровадження сучасних ідей і технологій освіти. Саме ця потужна науково-педагогічна база в сукупності з сучасними розробками в галузі інформаційних засобів сприяє розвитку дистанційного навчання.
Довгий час зміст навчання у вітчизняній середній школі було уніфіковано, не враховувались реальні потреби і життєві прагнення окремих школярів, їх індивідуальність. Після ухвалення нового закону про освіту ситуація принципово змінилася. Основний акцент у системі освіти зараз робиться на інтелектуальному і моральному розвитку особистості, що передбачає необхідність формування критичного мислення, бути самостійним, уміти вчитися, вміти працювати з інформацією (у тому числі і з іноземною). Ясно, що існуюча структура освіти старшої ступені школи ефективно реалізувати ці завдання не в змозі. Тому в старших класах школи передбачається профільне навчання учнів. Основна ідея оновлення старшої ступені загальної освіти полягає в тому, що освіта тут має стати більш індивідуалізованою, функціональною та ефективною.
Природно, виникає питання, як організувати навчальний процес у старших класах таким чином, щоб учні мали можливість в більшій мірі задовольнити свої запити, краще підготуватися до продовження навчання в обраному ними освітньому закладі, усвідомити, наскільки правильно зроблений вибір. За прогнозами ЮНЕСКО, у XXІ столітті діти будуть проводити в школі лише 30-40% часу, 40% - буде відведено на дистанційне навчання, а решта - на самостійне. Саме тому важливо особливо ретельно підійти до розробки теоретичних основ дистанційного навчання.
Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.
Мережа Інтернет постійно розширює свої можливості, сервіси, розміщену з її допомогою інформацію, яка є значущою з точки зору освіти. Так, сучасні засоби телекомунікації, залучені майже в усі галузі освітньої діяльності, використовуються у процесі підготовки школярів і студентів, дають можливість появи нових форм освіти, без яких стає неможливим розв’язання постійно поновлюваного спектру завдань, що висуває сучасна освіта. Наприклад, однією з можливих галузей ефективного застосування Інтернет-технологій у загальній середній освіті може стати профільна освіта старшокласників. Завдяки таким технологіям до освіти школярів у межах досить вузьких профільних напрямів підготовки можуть бути залучені спеціалісти-професіонали з ВНЗ, яких, із зрозумілих причин, кожна школа не має. І це лише один із можливих аргументів, що говорять про необхідність створення і залучення системи профільної освіти школярів з використанням Інтернет-технологій.
Інтернет багатофункціональний – поряд із функціями пошуковою (каталоги, колекції посилань) та інформаційною (електронні бібліотеки, віртуальні центри, бази даних, електронні книги і журнали, методична література) він виконує інтерактивну функцію, що дозволяє дітям (і викладачам) спілкуватися за допомогою електронної пошти, форумів і на персональних чатах, а також влаштовувати відеоконференції.
З розвитком Інтернету отримує подальший розвиток і технологічну реалізацію ідея відкритої освіти. Така форма освітнього процесу залучає учня у відкриті системи інформаційних баз даних, знімає просторово-часове обмеження в роботі з різними джерелами інформації, що досить актуальне в сучасному постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Відкрита освіта передбачає використання нових засобів телекомунікацій, залучаючи школяра до широкого відкритого інформаційного світу, також дозволяє молодій людині нової соціальної формації повніше реалізувати свої потенційні можливості. Без такого підходу не можливий розвиток індивідуальності, а в цілому – не можлива й еволюція всього суспільства.
Для дистанційного навчання дуже важливий зв’ язок з учнем, тому що сучасне навчання (а особливо дистанційне) тяжіє до індивідуалізації. Під час очного навчання кожен має можливість поставити питання й одразу отримати відповідь. Учень, що знаходиться на відстані, не має такої можливості. З часом у нього може згаснути інтерес, розсіюватися увага. Дитині важко стимулювати себе до самостійного навчання, оскільки вона не знаходиться в колективі, де існує ще й такий стимул як конкуренція (наприклад, бути найкращим учнем у класі) або просто проведення емоційної дискусії з певного питання. Тому до викладача, що працює в системі дистанційного навчання, є певні вимоги: відповідати дуже швидко на листи; хвалити оперативність слухачів; встановити чіткий графік спілкування в режимі on-lіne і чітко його дотримуватися; створити атмосферу психологічного комфорту та ін. Важливо створити сприятливий настрій, емоційне піднесення. Учень має відчути, що його викладач не суворий контролер, а добрий учитель, який завжди допоможе. Необхідно створити умови для повноцінної самореалізації учня, прояву успішності, самоствердження, підвищення його самооцінки.
Істотною рисою дистанційної педагогічної діяльності є її орієнтування на освіту школярів, яка базується на організації пізнавальної діяльності в індивідуальних і колективних формах у вигляді діяльності самоосвітньої; системну діагностику особистих якостей учня і підтримка його індивідуального зростання; використання можливостей інформаційного освітнього середовища. Значущим фактором для досягнення якісних результатів є рівень організації педагогічного процесу мережевим викладачем.
У дистанційному навчанні важливо знати кожного учня, його особливості: інтроверт ваш учень чи екстраверт, мислить він більш логічно, раціонально чи дуже емоційний, спирається більше на відчуття, емоції, отже, варто організувати ситуацію для активної участі у дискусіях, інтроверту – індивідуальне письмове завдання, у якому він проявиться більше.
Створення комфортних умов полягає у відборі відповідного змісту з предмету, розширення його інформаційного поля за рахунок міжпредметної інтеграції з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і нахилів старшокласників, зони їх найближчого розвитку. Предметний зміст при цьому набуває практикозорієнтований характер і забезпечує не тільки вміння розв’язувати міжпредметні завдання, пов’язані з предметним змістом, але і сприяє становлення інформаційної, комунікативної компетентності школярів, наприклад через розв’язання ситуаційних завдань, участі у проектній діяльності, дискусіях. Крім того, для успішного здійснення процесу дистанційного навчання мережевий викладач і педагог-куратор мають володіти технологічними аспектами організації освітньої діяльності школярів, які містять у собі різні прийоми роботи в форумі, чаті, теле- і відеоконференціях, а також з електронною поштою та іншими комунікаційними засобами.
Дистанційне навчання дозволяє реалізувати такі принципи:
·         доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів;
·         індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’яті, мислення), індивідуальний темп навчання;
·         розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформатизації і телекомунікації;
·         соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів.
Основними перевагами дистанційного навчання є: екстериторіальність, синхронний і асинхронний режими взаємодії учасників навчального процесу: викладач – учень, учень – учень, учень – навчальна група; можливість залучення до навчання спеціалістів із певних галузей; одночасне з вивченням інших предметів практичне засвоєння інструментів ІКТ – створення додаткових умов для впровадження ІКТ в освітні системи тощо.
Отже, стрімкий розвиток глобалізації впливає на всі сфери життя людей – особистісну, соціальну, культурну. Політичний та технічний прогрес у найближчому майбутньому призведе до спілкування "на рівні людства". Супутниковий зв'язок та Інтернет руйнують всі бар’єри в сучасному світі. Розвиток туризму, масової культури, масового продукту – усе веде до єднання в медіа просторі, а основним засобом спілкування стає мова.
Дистанційне навчання покликане допомогти в глобальному освітньому просторі, воно виступає як ефективне доповнення традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем, зокрема, надає можливість одночасно з гнучким за часом і високопрофесійним за змістом вивченням різних предметних розділів знань, формуванням умінь і навичок роботи з багатьох навчальних дисциплін забезпечити інтенсивне практичне застосування тими, хто навчаються, методами і засобами інформаційно-комунікаційних технологій, розвиває уміння і навички у сучасній науці і практиці. Впровадження елементів дистанційної форми навчання в школі є необхідною умовою для досягнення сучасного рівня якості освіти.

Як бути в умовах карантину


Людей, які зараз здебільшого звертаються за допомогою, можна умовно поділити на дві групи. Перша – це ті, які переживають карантин на самоті. Другі – ті, хто мусить багато часу проводити у закритому приміщенні з багатьма людьми. Наприклад, це родина з дітьми, які звикли до того, що діти багато часу проводять у школі, відвідують гуртки, гуляють, а батьки ходять на роботу, а тепер їхнє життя докорінно змінилось. У цьому випадку батьки часто цікавляться, як їм краще вибудувати стосунки з дітьми в умовах карантину.
У зв’язку з карантином у людей змінились обставини життя: хтось тепер не ходить на роботу, у спортзал, басейн, а хтось вимушено перебуває у самотності. Стадія заперечення у більшості вже завершилась. Потрібно прийняти ситуацію і пристосовуватись.
Кілька загальних порад, які будуть корисні усім. 
Перша порада – розробіть новий розклад дня, максимально наповнивши його корисними справами. До нього можуть входити найрізноманітніші пункти, наприклад, прочитати сто сторінок книги, випрати штори, подзвонити подрузі. У родині такий план має бути у кожного окремий. Так, там будуть спільні пункти. Наприклад, спільний перегляд фільму, приготування страви разом з дітьми, гра тощо. Проте у кожного мають бути й індивідуальні заняття, наприклад, хтось хоче вишивати, хтось бути на самоті і читати книгу, учні мають навчатись онлайн тощо. Має бути передбачений і вільний час. Для самотніх людей важливим є час для розвитку, можна пройти онлайн навчання, навчитись готувати нові страви, зайнятись творчістю, має бути й час щоб побути зі своїми думками.
Є й люди, у яких ненормований режим дня. Їм радять розробляти план щоранку. Взагалі, коли є план, у людей виникає відчуття, що вони контролюють своє життя і ситуацію, що є важливим для психічного здоров’я.
Другою загальною порадою є проведення певних ритуалів – у психології це звичні для людини дії. Важливо зберегти ритуали з докарантинного періоду – наприклад, просинатися і засинати в той самий час, що й раніше, пити каву коли звикли, щоб було відчуття, що людина контролює своє життя. В той же час, потрібно вводити нові ритуали, хобі, вчити іноземну мову тощо.
Третя загальна порада – обмежити перегляд негативних новин та інформації а також – спілкування з людьми-панікерами, токсичними людьми. Вчимося бути позитивними та вчимо цьому оточуючих. Не потрібно заїдати стрес. Зарядка та заняття спортом стимулюють вироблення гормонів, які піднімають настрій.
Серед важливих порад психолога – як боротися з тривогою та панічними атаками. Наприклад, є люди, у яких виникають панічні атаки, коли хтось з їхньої родини виходить в магазин, навіть якщо він у масці та рукавичках. При панічних атаках потрібно навчитися абстрагуватися від тривожних думок,  відволікатись, наприклад, сконцентруватись на власному диханні,  або почати рахувати ґудзики на одязі, квіти на шпалерах, стискати і розтискати долоню, щоб відчути, що саме ти контролюєш своє тіло.
 У боротьбі з тривогою та панічними атаками дуже допомагає позитивне мислення. Коли нас починають охоплювати негативні думки, потрібно усвідомити, що паніка ні до чого хорошого не призведе, вона деструктивна. Потрібно мислити конструктивно, подумати, що я можу зробити в такій ситуації – помити руки, одягнути маску, робити вологе прибирання. Також потрібно пам’ятати, що паніка - це стрес, а стрес понижує імунітет, який має боротися з вірусами.
Також корисним для збереження психологічного здоров’я є повторення афірмацій – коротких позитивних фраз, які при багаторазовому повторенні закріплюють необхідну установку в підсвідомості людини, сприяючи поліпшенню її психоемоційного фону. Наприклад, «Я спокійна, я здатна контролювати свої емоції, я гармонійна людина». Якщо у людини родина: «У мене чудові стосунки з чоловіком, дітьми». Варіантів є дуже багато, важливо, щоб ці слова були у теперішньому часі, позитивні, без заперечних часток
 Ірина Ковиліна 

Уроки карантину для батьків


Для здорових дітей карантин – бажаний сюрприз, для вчителів і батьків – додатковий клопіт. Вчителів хвилює те, що діти тільки розгойдалися, тепер темп втрачений і поки невідомо, скільки карантин протриває, і за рахунок яких годин наздоганяти навчальний план.
Головні занепокоєння батьків стосуються двох аспектів: безпека перебування дитини вдома, а також процес і якість проведення часу, якщо вся родина на роботі.
Одна з проблем, з якою все менше батьків здатні впоратись – це схильність дітей, залишаючись вдома, ув’язати в комп’ютерних розвагах. І якщо час канікул дорослі схильні планувати заздалегідь, то карантин створює всі умови, щоб «підвиснути у віртуалі».
У цьому тексті я поділюсь деякими спостереженнями за дітьми, які перебувають «поза шкільними рамками», і запропоную батькам прості прийоми як налагодити режим перебування дітей вдома, аби вони залишалися в «інтелектуальному тонусі».
Ідеї, якими я ділюсь, в своїй основі містять досвід хоумскулінгу двох молодших школярів протягом року. У процесі такої форми отримання освіти як домашнє навчання, батьки беруть повну відповідальність за організацію процесу навчання вдома. Тому проблеми, з якими стикаються багато батьків школярів під час карантину (нудьга, тиняння без діла, застрягання у «віртуалі» і т.д.) нам добре знайомі.
Мені допомагав впоратись з організацією процесу спеціальний софт, в який закладався розклад на день. Але інші батьки знаходять і більш прості способи самоорганізації.
При правильній організації навчального процесу та тісному емоційному контакті батьків з дитиною карантин може стати приводом краще відчути навчальні навички своєї дитини і допомогти їй розвинути такі риси характеру: самостійність, відповідальність, здатність до планування та управління своїм часом, емоційно-вольову саморегуляцію.
Слід пам’ятати: за процес і якість проведення часу дитини відповідає ДОРОСЛИЙ.

У своїй роботі «Праця в її психічному і виховному значенні» один з найвидатніших педагогів XXI століття Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Більш за все необхідно, щоб для вихованця зробилося неможливим те лакейське проведення часу, коли людина залишається без роботи в руках, без думки в голові, адже в ці хвилини псуються голова, серце, моральність».
З тих пір багато води витекло, але принцип залишився тим самим: дорослий відповідає за якість проведеного часу, організовує і спрямовує діяльність дитини.
Під час карантину, якщо вчитель не створив віртуальний клас і не підтримує навчальний темп в режимі online, за якість проведення часу дитини відповідає сім’я.
Сама не з чуток знаю, що саме усвідомлення цього принципу може викликати спротив у батьків. Після робочого дня в зимові сонні вечори у нас часто не вистачає сил аби займатись із дітьми.
Тим не менш важливо розуміти, що будь-яка дитина, а особливо молодший школяр, потребує того, щоб його увага була спрямована авторитетним дорослим (а не однолітками) на те, що для нього корисно і відповідає віку (до слова, ступінь і способи опору – хороший маркер для вимірювання батьківського авторитету і ступеня впливу на дитину).
Згідно з дослідженнями автора теорії прихильності Джона Боулбі і його послідовника психолога Гордона Ньюфелда, «однією з головних проблем віртуальної близькості є те, що вона відсторонює дітей від присутніх в їхньому житті дорослих, замінюючи їх ровесниками. Явище орієнтації на ровесників насправді передувало технологічній революції, підготувавши грунт для нинішнього засилля електронних засобів комунікації. Коли діти орієнтовані на ровесників, вони воліють проводити час з ними, а не з дорослими, які за них відповідають. Хоча орієнтація на ровесників досить звичайна для сучасного суспільства, це явище “загубленої” прихильності абсолютно суперечить умовам, необхідним для людського розвитку, що призводить до масової затримки розвитку.
Це саме те, що виявляють наші дослідження, – багато сучасних дітей і підлітків не дорослішають у міру зростання. Епідемія незрілості поширюється.
Дитячий мозок і свідомість формуються під впливом тих видів діяльності, в які ми найчастіше залучаємося.
Віддавати розвиток своєї дитини на відкуп розробникам комп’ютерних ігор чи ні – це ВИБІР батьків.
Процес навчання, пов’язаний з тренуванням пам’яті, уваги, мислення, волі, тіла і є тренуванням нашого мозку. Це стосується як навчального, так і канікулярного і «карантинного» часу. І, так, це йде в розріз зі звичним для багатьох дітей «законним правом відпочити» будь-якими доступними способами.
Тут немає нічого ціннішого, ніж усвідомлений погляд батьків. На думку Деніела Сігела, професора психіатрії медичної школи Univesity of California, всесвітньо відомого фахівця у царині дитячої, підліткової та дорослої психоневрології, все, що відбувається з дитиною, впливає на те, як розвивається її мозок.
Існує велике поле наукових даних про нейропластичність, які підтримують ту точку зору, що батьки можуть напряму формувати мозок своєї дитини в процесі його росту і розвитку, пропонуючи відповідний досвід переживань. Наприклад, час, проведений за екраном – комп’ютерними іграми, телевізором і в соціальних мережах – змушує мозок певним чином «монтуватись».
Якщо ми все життя підтримуємо мозок в тонусі, забезпечуючи собі посильні фізичні та розумові навантаження, наш мозок і тіло схильні довше залишатися здоровими, а розум ясним.
«Майбутнє залежить від того, наскільки наполегливо ти створюєш можливості для тренування свого мозку (а з ним і навичок, компетенцій, якостей характеру)». За теперішньої максимальної динаміки змін запорукою успіху стає усвідомлене використання нашого часу та енергії.
Сайт, де можна переглянути зміст статті:

суботу, 4 квітня 2020 р.

Корисні підказки: як правильно планувати час під час карантину


 Карантин — річ, звичайно, несподівана. Але цей час дистанційного навчання можна використати не тільки для захисту здоров'я, а ще й для тренування навички планування справ.
     Пропонуємо вам поради, що допоможуть вам плідно працювати протягом цього часу. А головне — встигнути відпочити!
Перша порада: свій ранок починайте в звичний для вас час. Ніжитися в ліжку будемо, як зазвичай, у вихідні дні.
Друга порада: покладіть перед собою чистий папір, це буде ваш лист-план. Запишіть у два рядки: першочергове (наприклад: зарядка — пів години, душ — 10 хвилин, сніданок — 10 хвилин, прочитати робочу пошту — 5 хвилин та інше) та другорядне (погуляти з собакою/кішкою — півгодини, увійти в соцмережі та поспілкуватись із друзями — 20 хвилин та інше). Починайте свій день З ВАЖЛИВОГО!
Третя порада: на кожне робоче завдання виділяйте час для його виконання (20-30 хвилин) та для ОБОВ'ЯЗКОВОГО ВІДПОЧИНКУ (15-20 хвилин).
Четверта порада: виконуючи завдання, уважно читайте умови та користуйтесь короткими записами головних слів/думок. Це вам допоможе зосередитися на важливому в завданні. Якщо щось стало незрозуміло, не зволікайте. Лист або дзвінок другу/викладачеві стане в нагоді. Приємне спілкування та корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
П'ята порада: відмітьте у вашому листі-плані виконані заплановані дії. Похваліть себе та приступайте до списку справ другої колонки, обов'язково відпочиваючи після виконаного завдання.
За матеріалами https://www.facebook.com/novoshkola/