До уваги учнів 11 класу!

Урок № 42

Тема. Життєвий і творчий шлях американського письменника Ернеста Хемінгуея. Особливості його поетики й стилю

 Відомий російський письменник К. Симонов писав:«Я не знав Хемінгуея, але Хемінгуей-людина для мене невіддільний від Хемінгуея-письменника, від його книг і героїв, точніше, від тих із них, у яких він, не криючись, любив те саме, що любив у самому собі,— силу, широту, хоробрість, готовність постояти за себе і за справу, яку вважаєш справжньою, справедливою, готовність ризикувати життям і впевненістю в тому, що є речі й гірші за війну. Боягузтво гірше, зрада гірша, егоїзм гірший». У спогадах сучасників вимальовується ще й такий образ: багатий, честолюбний, прямолінійний і мужній, упевнений, уособлення американського успіху. То який він, американський письменник, лауреат Нобелівської премії Ернест Міллер Хемінгуей, з’ясуємо на уроці.

Завдання для учнів

ŠŠ Знайти в розповіді вчителя чи повідомленні учня відповіді на питання:

·         Чому Е. Хемінгуея можна назвати «громадянином світу»?

·         Яку роль у вихованні майбутнього письменника зіграла сім’я?

·         Через що Е. Хемінгуей постійно потрапляв у небезпечні ситуації?

·         Що було основним принципом його творчості?

— Американець за психологічним складом, Ернест Хемінгуей більшу частину життя прожив за межами батьківщини. І місцями подій його творів були рідний Мічиган, Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Куба, Африка.

Про те, яким бурхливим, сповненим небезпек і трагедій було життя письменника, свідчать факти: під час Першої світової війни Е. Хемінгуей був тяжко поранений, із його тіла вийняли близько двохсот залізних уламків. Упродовж свого життя він двічі потрапляв у автомобільні катастрофи й двічі — у авіакатастрофи; неодноразово газети різних країн, дезорієнтовані недостовірною інформацією, друкували некрологи.

Сам письменник наголошував: «…Я знаю лише те, що бачив». А бачив він чимало, його пригод вистачило б на кілька людських життів.

Народився Ернест Міллер Хемінгуей 1899 року в містечку Оук Парк поблизу Чикаго у досить заможній родині приватного лікаря. Мати була музично обдарованою, гарно співала.

У родині зростало шестеро дітей, усім їм дідусі та бабусі приділяли багато уваги. Хлопчик ріс міцною, здоровою дитиною, змалку багато читав. Справжнім його другом був батько, який дуже любив природу, пікніки, полювання та рибальство. Він же інколи брав юного Ернеста на виклики до хворих, і той мав змогу познайомитися з простими людьми, мешканцями індіанських резервацій. Потім ці враження ляжуть в основу ранніх оповідань Хемінгуея.

Після закінчення Граматичної школи Хемінгуей вступив до старших класів школи «Рівер форест хай скул». Захоплювався спортом, став членом туристичного клубу, брав участь у шкільному оркестрі, працював репортером шкільної газети, постійно друкувався в шкільному журналі «Табула».

Після закінчення школи 1917 року він відмовився вступати до університету, як наполягали батьки, і поїхав до дядька в Канзас-Сіті працювати репортером газети. Через рік Хемінгуей записався у транспортний підрозділ американського Червоного Хреста. І це його перше знайомство з війною закінчилося тяжким пораненням. За порятунок італійського солдата отримав срібну зірку «За доблесть» та «Воєнний хрест». 1919 року повернувся в США, працював у різних газетах, писав нариси про війну. 1929 року вийшов його роман «Прощавай, зброє!».

Двічі побував письменник в Іспанії: там, раз побачивши кориду, став її палким прихильником. Американський характер спонукав його до постійної дії, а американський індивідуалізм диктував спосіб реалізації: сафарі, риболовля, дружба з матадорами, подорожі, вічний рух, неспокій.

У 1937–38 роках він знову в Іспанії, тепер уже на війні. Ризикуючи власним життям, бував на найнебезпечніших ділянках фронту, написав серію репортажів, статей, оповідань. А 1944 року Хемінгуей взяв участь у воєнних діях після відкриття другого фронту під час Другої світової війни. Життя письменника було діяльне, організоване так, щоб постійно відчувати напруження, не втрачати відчуття істинності, яке загострюється під час зіткнення зі смертельною небезпекою.

На початку 50-х років Хемінгуей активно працював над повістю «Старий і море», якій передував нарис «На блакитній воді. Гольфстримський лист». Написавши твір, письменник не поспішав його друкувати, радився з друзями й літературознавцями. Отримавши схвальні відгуки, видав книгу (1951), а 1953 року його нагороджують престижною Пулітцерівською премією, визнавши повість «Старий і море» найкращим прозовим твором. Через рік отримав за неї ж Нобелівську премію.

Авіакатастрофа та отримані під час гасіння пожежі опіки дуже підірвали здоров’я письменника. Він, не звиклий до бездіяльності, не витримав і вчинив самогубство. Похований Хемінгуей на Кубі, де жив останні роки, його будинок перетворено на музей.

·         ŠŠ Як ви думаєте, письменник свідомо наражався на небезпеки, чи його переслідувала зла доля?

Популярність творів Хемінгуея у світі величезна. Про це свідчать такі цифри: з 1947 року по 1961-й вийшло 216 перекладів мовами світу, а твори ввійшли до 181 збірки та антології!

·         ŠŠ Як ви думаєте, чому твори Е. Хемінгуея такі популярні?

Сам митець відповідав так: «Якщо письменник знає те, про що він пише, він може опустити багато з того, що знає, і якщо він пише правдиво, читач зрозуміє все, що опущено, так добре, ніби автор сказав про це. Велич руху айсберга в тому, що він тільки на одну

восьму здіймається над водою».

Нобелівський комітет присудив 1954 року Хемінгуею премію за створення «яскравого стилю, що становить майстерність мистецтва сучасної прози».

Письменник, розчарувавшись у найвищих ідеалах демократії, наблизився у власному світосприйнятті до французьких екзистенціалістів. Метафора айсберга, до якої він звертається, щоб відтворити правду життя, стає для нього надзвичайно важливою. Те, що «бачимо над поверхнею води», Хемінгуей позбавляє описовості, а точна фіксація подій стає основним принципом його прози.

Новаторські художні засоби зображення в Хемінгуея:

·         ідея «точки зору» — створював образ такого героя, який би сприймався дуже реалістично і за життєвими переконаннями був максимально наближений до автора;

·         створення власного «кодексу героя» (такими героями письменник уважав професіональних тореро, боксерів, мисливців, що дотримувалися правил: «Будь дужим, навіть жорстоким, умій відповісти ударом на удар. Не чекай від когось співчуття, не нарікай на долю, мовчи, бо найнебезпечніше — показати себе невпевненим і смішним: тоді тебе зневажатимуть і перестануть боятися. Не піддавайся почуттям: краще холодність, ніж душевна розхристаність, краще самотність, ніж беззахисність. Тільки так ти, можливо, уцілієш фізично в страшному, кривавому, беззаконному світі… — якщо щомиті будеш готовий до двобою з ним… Але будь і мужнім, чесним, справедливим. Не нападай — обороняйся. Не користуйся недосконалістю, підлістю навколишнього світу. Урешті-решт, відповідай супротивникові тим самим, але не чини проти нього підступів. Залишайся навіть шляхетним щодо нього, не заради нього — заради себе.Тільки так ти збережеш шанс уціліти морально, не дозволиш іншим розтлити, зруйнувати твою особистість, твою людську гідність — те єдине, що в тебе ще залишилося, без чого неможливо, та й немає сенсу жити» (За Д. Затонським);

·         звернення до образів-символів;

·         зближення жанрів роману й новели.

Хемінгуей також майстерно використовував здобутки попередників та сучасників, зокрема психологізм прози («потік свідомості», принцип асоціативності людської пам’яті, систему повторів і лейтмотивів).

·         ŠŠ Як, на ваш погляд, характеризує Хемінгуея обраний і вироблений ним стиль письма?

Прокоментуйте!

ŠŠ Прокоментуйте зізнання Е. Хемінгуея: «Найкраще пишеться, коли закоханий».

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життя і творчість Е. Хемінгуея.

Прочитати повість «Старий і море».

Урок № 43

Тема. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору Ернеста Хемінгуея «Старий і море»

 «Сила книжок Хемінгуея в чуйній і вимогливій людяності. У нього свій світ… Його книжки не розслаблюють, атмосферу в них навіть не назвеш похмурою, бо їм притаманна напружена радість боротьби, боротьби за людину, яку можна вбити, але не можна здолати»,— пише дослідник творчості письменника Д. Затонський. Про героя, що залишається Людиною в межовій ситуації, і йтиметься на уроці.

1. Розповіді учнів про життєвий і творчий шлях Е. Хемінгуея, складання його психологічного портрета

2. Складання основних тез поетики й стилю письменника

3. Обмін враженнями про прочитану повість «Старий і море», складання «сюжетного ланцюжка»

1. Інтерактивний прийом «Мозговий штурм»

Визначте тематику й проблематику повісті «Старий і море».

2. У повісті йдеться про боротьбу старого рибалки з велетенською морською рибою — марліном. Така, здавалося б, проста історія, але як зумів її розповісти Хемінгуей!

З побутової точки зору в повісті все логічно, причиново обумовлено, і межі реального світу ніде не порушуються. Розміри марліна не перевищують меж можливого, у самій рибі немає нічого містичного чи «фатального». Підкреслено реальний характер мають і всі дії старого, хлопчика Маноліно та інших персонажів, усі деталі побуту теж реальні.

Отже, сюжет твору досить «життєподібний». Але згадаймо про «теорію айсберга» Хемінгуея. Основний філософський зміст твору прихований, «під водою». І виражається він у тих проблемах, які ми щойно визначили.

Мова в повісті йде не тільки про старого чи хлопчика, але й про людину та людство. Те, що відбувається з рибалкою, виявляється важливим для людей загалом, незалежно від роду занять. Сама убогість «реквізиту» ніби підкреслює загальнолюдське значення повісті, що розкриває основи людського існування. Саме тому кожне слово тут важливе, насичене значенням.

Письменник стежить за кожним порухом свого героя, за плином кожної думки в його свідомості. Старий утілює долю людини серед стихії. Сантьяго оточують море, риби, зірки, небо. Усе наповнене символами. Море для нього — жінка, а зорі — сестри. Та й риба — не просто реальна риба, у ній прихована сила, що пронизує увесь світ. В образі Сантьяго символічно зливаються людина і світ.

Можливо, це перший твір Хемінгуея, у якому людина щаслива, бо відчуває примирення з життям. Те, що в самотнього Сантьяго є хлопчик, якого він любить, хлопчик, який буде продовжувати його справу, робить фінал повісті оптимістичним. Людина непереможна, вона здатна вистояти й подолати всі перешкоди. А тому символічним стає сновидіння старого: молоді леви — спогади про молодість, мандри до Африки. Його сон пильнує Маноліно. Юність поруч із ним — в образі хлопчика і в образі левів.

Повість-притча вимагала особливого художнього втілення. Тому її уривчастий, лаконічний ритм змінюється повільними, розгорнутими пейзажними картинами, як, наприклад, описи нічного і вранішнього моря.

Характерні для повісті монологи старого сповнені мудрості та спокою. Завдяки незвичайній майстерності автора, ця історія-притча стала, за словами У. Фолкнера, «поезією, перекладеною мовою прози».

Літературний диктант

1) Скільки днів поспіль повертався старий рибалка без вилову?

2) Ким був Маноліно для Сантьяго?

3) Яку спортивну гру любили Сантьяго і хлопчик і вболівали за її лідерів?

4) Як називався ресторанчик, у якому обідали рибалки, а Маноліно носив із нього старому їжу?

5) Де жив старий рибалка?

6) Яку рибу використовували рибалки для приманювання великих риб?

7) Який сон часто снився старому?

8) Скільки днів тривав двобій із рибою?

9) Із ким розмовляв старий Сантьяго в човні?

10) Що їв рибалка в морі?

11) Хто постійно переслідував човен рибалки і як той на це реагував?

12) Що пообіцяв Маноліно старому й чому?

VI. Домашнє завдання

Знати зміст твору, уміти його аналізувати, характеризувати героїв.

Урок № 44

Тема. «Старий і море» — повість-притча про людину. Вплив Е. Хемінгуея на розвиток художньої прози ХХ ст.

 «У класиків потрібно вчитися, але не наслідувати їх… У наш час потрібно… перевершити письменників минулого»,— говорив Е. Хемінгуей. І це йому певною мірою вдалося. Про те свідчать захоплені відгуки: «Перед своїм кінцем Хемінгуей був одним із найвідоміших і найпопулярніших письменників у світі» (Дж. Томпсон); «…Хемінгуей, можливо, найбільш американський серед американських письменників ХХ ст. Як людина і як письменник він був найтісніше пов’язаний із традиціями американських піонерів, із тими

своїми предками, які сокирою прокладали шлях крізь праліс, які зі своїми грубо збитими фургонами простували безмежною прерією. Вони тяжко працювали, воюючи з дикою природою і ризикуючи на кожному кроці. Від тих піонерів — свідомо чи несвідомо — Хемінгуей запозичив усе найкраще, усе, що було справжньою, а не офіційною Америкою»,— зазначав відомий літературознавець Д. Затонський.

Про героїв Хемінгуея, особливості та значення повісті «Старий і море» й буде наша розмова на уроці.

1. Евристична бесіда

·         ŠŠ Чому Е. Хемінгуей більш ніж десять років «виношував» сюжет твору «Старий і море»?

·         ŠŠ Як розвивається тема внутрішньої перемоги героя повісті над собою, своїм страхом, безсиллям навіть тоді, коли все видається втраченим?

·         ŠŠ Що є головним у творі, про що він: про рибалку, звичайного трудівника, чи про людину взагалі?

·         ŠŠ Як розв’язується така суперечність у повісті: трагічне безсилля людини та її нездоланність?

·         ŠŠ Як Е. Хемінгуей утверджує тему життєвого призначення людини? У чому виявляється людська велич?

·         ŠŠ У чому гуманістичний ідеал письменника?

2. Творча робота

·                    ŠŠ Складіть уявні діалоги за повістю «Старий і море» між:

·               старим і хлопчиком;

·               старим і морем;

·               старим і рибалками;

·               хлопчиком і туристкою.

3. Складання схеми-характеристики образу Сантьяго

— У центрі повісті фігура старого рибалки Сантьяго. Це не звичайний старий. Так він сам говорить про себе, і далі ми можемо переконатися у справедливості цієї самохарактеристики.

Старий живе відповідно до власного трудового етичного кодексу, героїчно бореться за життя й людську гідність. Майже три місяці щодня він виходить у море і повертається без улову. На вісімдесят п’ятий день Сантьяго ловить величезного марліна. До речі, упіймати таку рибину, як марлін, дуже важко, оскільки вона розвиває швидкість до 140 км/год, а її маса сягає 1200 фунтів (близько 600 кг). Вона може легко повести за собою човен і навіть потопити його.

Рибу з’їдають акули. Здається, старий зазнає поразки. Сум, самотність, старість. Слабкість, згасання підкреслюються навіть в описі зовнішності рибалки.

Але згадаймо, як Сантьяго боровся з рибою. У вирішальний момент, коли після триденних перегонів марлін утомився й випірнув із моря, старий відчув, як у нього «каламутиться в голові». Проте спинив себе: «Треба, щоб голова була ясна. Отже, збери докупи свої думки й навчися терпіти, як чоловік. Або як оця риба». Рибалка намагався максимально мобілізувати всі свої сили, щоб здобути перемогу й довести тим, хто вважав його невдахою, самому собі,

морській істоті, що він ще чогось вартий! «Безглуздо втрачати надію,— думав він.— Безглуздо й, мабуть, гріх».

У боротьбі старого з акулами виражено оптимізм. Хемінгуей невтомно знову й знову підкреслює тему непереможності людини. По суті, повість учить, що поки людина жива, поки вона відчуває себе людиною, є надія на краще. Старий залишається без зброї,

утома його перевищує межі можливого. Він знає, що вночі акули нападуть знову. Що він може? Битися, поки не помре. Трохи пізніше мріє, щоб йому не довелося більше боротися, але знову і знову вступає в боротьбу. Коли ж поразка здається безумовною, коли від риби нічого не залишається, у самій поразці вимальовується перемога. Старий знову, як на початку повісті, несе додому — навіть без допомоги хлопчика — щоглу зі згорнутим вітрилом. Засинає, і сняться йому леви молодості, а хлопчик оберігає його сон, чекаючи нових, щасливих днів передачі мудрості від старого йому, представникові молодого покоління.

«Якщо хочете,— стверджує Д. Затонський,— образ старого Сантьяго з повісті-притчі Хемінгуея «Старий і море» піднесений до рівня міфу, міфу про людину, переможену й водночас непереможну».

5. Самостійна робота

·         ŠŠ Складіть тези за вивченими матеріалами про новаторство Е. Хемінгуея в літературі та значення його художньої творчості.

·         ŠŠ Поясніть, навіщо «вмонтований» у кінці повісті епізод із туристкою?

— Хемінгуея люблять і високо цінують у світі, про нього дуже багато пишуть. Його творчість суттєво вплинула на численних митців Європи та Америки. Сам письменник до своєї літературної праці ставився надзвичайно серйозно: «Нема на світі справи важчої, ніж

писати просту, чесну прозу про людину. Спочатку слід вивчити те, про що пишеш. А потім навчитися писати. На одне і на друге йде все життя». Видатний американський письменник У. Фолкнер писав про «Старого й море»: «Час, можливо, покаже, що це найкращий єдиний добуток кожного з нас». Так це чи ні, але твір Хемінгуея «Старий і море» гідно завершує творчий шлях людини, праця якої багато в чому визначила художній образ нашого часу.

IV. Домашнє завдання

Характеризувати образи повісті, висловлювати своє ставлення до проблем твору, визначати художні особливості та риси новаторства письменника.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Японію XX ст. та види прикладного мистецтва.