Як не піддаватися паніці через карантин і коронавірус

12 березня, в Україні оголосили загальнонаціональний карантин, який, за попередніми даними, триватиме до 3 квітня. Закрито всі навчальні заклади, люди скуповують маски і антисептики для рук, в інтернеті з'являється багато неправдивої інформація, яка тільки лякає. Щоб нині не піддатися паніці, важливо знати, як правильно поводитися.

Паніка – це психологічний стан нашого організму, що реагує на загрозу, і проявляється як відчуття внутрішнього напруження, хвилювання, гострого страху і / або некерованого прагнення уникнути небезпечної ситуації.

Способи протистояти паніці:

1. Відкиньте емоції і зробіть ставку на мислення

У критичній ситуації слід відкинути емоції, переживання і робити ставку на мислення. Ознайомтеся з наявною інформацією. У випадку з коронавірусом дізнайтеся все про симптоми, профілактику, рекомендації, статистику; проаналізуйте і продумайте що варто зробити, щоб запобігти небезпечній ситуації або мінімізувати наслідки.

Навіть якщо вважаєте проблему (в разі введення карантину) на перший погляд повністю безнадійною, спробуйте поглянути на неї збоку – склавши перелік способів вирішення, продумавши вигоди і наслідки кожного варіанту. Якщо вдасться знайти відносно безболісний метод розв'язання проблеми, паніка відразу ж зникне.

2. Не драматизуйте ситуацію

Тривога є природною реакцією організму для захисту від небезпек і небезпечних явищ, але не потрібно драматизувати ситуацію. На випадок підвищеного хвилювання і тривожності складіть для себе список речей і занять, які допомагають вам почуватися впевнено і спокійно, щось на зразок заспокійливого для вас.

Для зручності розділіть ці дії на категорії:

запахи. Згадайте всі запахи, з якими у вас асоціюється спокій і комфорт – запах у кав'ярні, ефірні масла, запах лісу тощо;

звуки і музика;

смакові відчуття;

дії – пробіжки, читання, малювання.

Коли закінчите, внесіть справи із цього списку до свого календаря. Зробіть так, щоб кожен день ви могли приділяти хоча б 15 хвилин одному з зазначених занять (навіть якщо це буде просто 15-хвилинна прогулянка в парку дорогою з роботи).

3. Стежте за своїм здоров'ям

Важливо пам'ятати, що впевненіше із хвилюванням і панікою справляється міцний організм з хорошим імунітетом. Щоб не піддаватися непотрібним емоціям, стежте за такими процесами: висипайтеся, відпочивайте, робіть перерви у повсякденних завданнях, подбайте про повноцінне і якісне харчування.

Не забувайте про інтереси та хобі, на які можна перемкнути увагу. Не вдається? Виконуйте монотонну роботу по господарству: прання, прибирання або прасування і відвернуть від тривоги, і дадуть відчуття завершеності справи.

Позбавитися паніки буває досить важко, але, крім вас, ніхто не здатний зробити це.

Керівник проєкту Pink Time – Time for You Анна Литвинчук 

З користю використати час карантину

Пропоную Вашій увазі кілька простих прийомів,

що дозволять родині з користю використати час карантину

1. Скласти кілька простих правил і обумовити разом з дитиною наслідки їх невиконання.

Наприклад, проводити за комп’ютером і телевізором не більше 2-3 годин на день (враховуючи і час на навчання), підтримувати кімнату в порядку, лягати в ліжко не пізніше обумовленого часу.

Наявність елементарних «правил нашого будинку» корисно завжди. Батькам це допомагає підтримувати порядок і сприятливу атмосферу, а дитині розуміти, що від неї очікують і тому відчувати себе впевненіше.

Пам’ятайте: правила слід встановлювати тільки тоді, якщо їх виконання можна проконтролювати і в разі невиконання одразу ж мати зворотний зв’язок.

2. Напередодні увечері або вранці допомогти дитині спланувати наступний день.

Навичці планувати свій час можна навчити навіть першокласника, хоча часові та просторові уявлення дитини змінюються в міру дорослішання – що молодший школяр, то складніше йому утримувати концентрацію уваги на своєму плані. Тому частіше потрапляє в ментальні пастки, тож більше потребує контролю з боку дорослого.

До слова, у США набирає популярність чудова програма для дошкільнят і молодших школярів «Інструменти мислення» (Tools of the mind). Метод був розроблений на основі теорії Виготського доктором Оленою Бодровою і Деборою Леонг. Метод дає приголомшливі результати з розвитку iq і обдарованості, його рекомендують Бюро розвитку освіти UNESCO і UNICEF.

На відміну від традиційних методик розвитку інтелекту, націлених на раннє заучування і маніпулювання цифрами та літерами, метод розрахований на розвиток в дітях здібностей, пов’язаних з роботою префронтальної кори головного мозку.

Префронтальна кора відповідає за здатність до концентрації уваги, контролю за своїми імпульсами, емоційно-вольової саморегуляції.

Одним із прийомів, яким користуються вихователі та вчителі в «Інструментах мислення» – це планування дітьми майбутньої гри або майбутнього дня. Навіть 3-річні діти, які ще зовсім не вміють писати, малюють послідовність своїх дій і в процесі гри звіряються з планом.

3. Увечері обговоріть з дитиною не тільки підсумки дня і досягнуті результати, а й наскільки послідовно вона дотримувалась свого плану.

Важливо допомогти дитині усвідомити головні «ментальні пастки» (у кожної дитини і дорослого вони свої) і в майбутньому бути більш уважною до імпульсів. Щоб допомогти дитині увійти в ритм роботи над якимось завданням може знадобитись пісочний годинник.

Можна також попросити дитину вести «емоційний щоденник» – тобто записувати або замальовувати свої емоції залежно від того, як просувається виконання завдань.

Відзначати успіхи або невдачі.

Не страшно, якщо дитина відволіклась або відійшла від плану. Найголовніше – бути уважним і помітити (я називаю це «зловити себе за хвіст» :).

4. Час Ч: читати, читати і ще раз читати.

Через загальну завантаженість і тиск масової культури відео-розваг у наших дітей залишається все менше часу на читання. Нині читаюча дитина – велика рідкість.

При відповідній підтримці батьків час карантину можна використати для прочитання необхідних книг.

Даєте завдання прочитати певну кількість сторінок протягом дня, а ввечері коротко обговоріть прочитане. Бажано, щоб твір був вам знайомий.

Сама багато уваги приділяю формуванню «літературного раціону» своїх дітей, і дуже рекомендую робити це всім батькам.

Книги, які прочитали в дитинстві ви, а потім і ваші діти, а також фільми, які ви подивилися разом, формують вашу загальну внутрішньосімейну культуру і мову спілкування. Характери і приклади поведінки персонажів можна використовувати для формування в дитині емоційного інтелекту і сильних рис характеру, посилаючись на його улюблених героїв.

Батьки можуть заглибитися в список літератури, запропонований школою, або попрацювати над своїм.

Для дошкільнят і молодших школярів альтернативою комп’ютерним розвагам можуть бути аудіоказки.

Щастя Вам і Вашим дітям!

---

Перелік улюблених книг, на які опиралась при підготовці цього матеріалу:

1.      Деніел Сігель «Виховання з розумом. 12 революційних стратегій розвитку мозку вашої дитини »

2.      Гордон Ньюфелд «Не втрачайте своїх дітей»

3.      Пол Таф «Як діти домагаються успіху»

Форми співробітництва між практичним психологом та основними учасниками освітнього процесу

Форми співробітництва між практичним психологом 

та основними учасниками освітнього процесу __

 Головна мета діяльності психологічної служби освіти у нашій країні — забезпечення психічного і особистісного розвит­ку учнів. Діяльність психологічної служби освіти включає в себе створення психолого-педагогічних умов, які забезпечують духо­вний розвиток кожної дитини, її душевний комфорт, який є осно­вою психологічного здоров’я.

Конкретні завдання, які спроможний розв’язувати практич­ний психолог, працюючи в школі:

1.Виявляти психологічну готовність дітей до шкільного життя, спільно з вчителем розробляти програму адаптації їх до школи.

2. Розробляти і здійснювати разом з вчителями і батьками розвиваючі програми з урахуванням індивідуальних особливос­тей дітей — інтересів, здібностей, схильностей, почуттів, захоп­лень, життєвих планів, — а також завдань розвитку у кожний ві­ковий період.

3. Тримати під особливим контролем перехідні, переломні моменти в житті школярів.

4.Здійснювати діагностичну і корекційну роботу з невстигаю- чими і недисциплінованими школярами.

5.Діагностувати інтелектуальні, емоційні, вольові і особистіс- ні особливості учнів, які спричинюють труднощі в процесі на­вчання і виховання, допомагати в їх корекції.

6. Сприяти створенню позитивного психологічного клімату, виявляти і усувати причини порушень міжособистісних відносин учнів з вчителями, ровесниками, батьками та іншими людьми.

7. Консультувати адміністрацію школи, вчителів, батьків з психологічних проблем навчання і виховання дітей, з питань роз­витку їх уваги, пам’яті, мислення, характеру, здібностей.

8. Проводити індивідуальні і групові консультації з питань, пов’язаних з навчальною діяльністю, самовихованням, самови­значенням, з питань взаємовідносин з дорослими і ровесниками.

9. Брати активну участь у профорієнтаційній роботі.

Першочерговість розв’язання цих завдань залежить від конк­ретної ситуації в кожній школі, рівня професійної підготовки психолога. Специфіка завдань і форм роботи шкільного психоло­га визначаються типом освітнього закладу і актуальними про­блемами, які на даний час стоять перед закладом.

Основні види діяльності практичних психологів в системі освіти значною мірою схожі з видами практичної психологічної роботи в інших сферах, але мають свою специфіку, пов’язану з особливостями об’єктів психологічної роботи (діти, батьки, вчи­телі, вихователі) і відповідними проблемами, з якими вони сти­каються. Це — психологічна освіта, профілактика, консульту­вання, діагностика, корекція і розвиток дитини.

Психологічна освіта. Необхідність даної діяльності психоло­га пов’язана з тим, що у суспільстві існує дефіцит психологічних знань, в учасників освітнього процесу часто відсутня психологіч­на культура. Вихователі, вчителі досить часто мають однобічні відомості про психологічні особливості своїх вихованців, учнів. Те ж саме можна сказати про багатьох батьків, які не приділяють належної уваги вивченню психолого-педагогічної літератури. У педагогічних колективах і в сім’ях нерідко виникають конфлі­кти, причина яких — у невмінні і небажанні прислухатися один до одного, зрозуміти, поступитися, поспівчувати. Тому практич­ному психологу дуже важко залучати їх до психологічних знань, до підвищення рівня психологічної культури всіх тих людей, які працюють з дітьми, а також і самих сімей.

Форми психологічної освіти можуть бути різними: лекції, бе­сіди, семінари, підбір літератури, урр. психології.

Психологічна профілактика. Профілактика — це сукупність попереджувальних заходів, це робота психолога, спрямована на попередження виникнення будь-яких утруднень, проблем у житті дітей, вчителів, батьків, шкільного колективу в цілому. Для цього психолог:

1.Розробляє розвивальні програми, проводить розвивальні за­няття з дітьми.

2. Виявляє психологічні особливості дитини, які можуть у майбутньому обумовити певні ускладнення у її інтелектуальному і особистісному розвитку.

3.Слідкує за дотримуванням в освітньому закладі психологіч­них умов навчання і виховання, необхідних для нормального психічного розвитку дітей.

4. Попереджує можливі ускладнення у психічному розвитку дітей, пов’язані з їх переходом у наступну вікову категорію.

5. Турбується про створення сприятливого психологічного кліматі у дитячому освітньому закладі.

Важлива форма психопрофілактичної роботи — психолого- педагогічний консиліум. Завдання психолога в консиліумі — до­помогти вчителям з різних сторін підійти до оцінки інтелектуа­льного розвитку, особистісних якостей і поведінки школярів, до­помогти запобігти суб’єктивізму в оцінці окремих учнів. Психопрофілактичну роботу з метою попередження треба почи­нати тоді, коли проблем ще немає.

Психологічне консультування. Психологічна консультація призначена для того, щоб допомогти людині самій розв’язати про­блему, яка виникла. Консультації шкільним психологом проводять­ся для вихователів, вчителів, учнів та їх батьків, адміністрації освіт­нього закладу. Вони можуть бути індивідуальними або груповими.

Вихователі і вчителі частіше за все звертаються до психолога з такими проблемами, як: труднощі в засвоєнні дітьми навчаль­ного матеріалу з окремих дисциплін або окремих тем у процесі навчання; небажання і невміння дітей вчитися; емоційні, особис- тісні порушення; конфліктні стосунки з дорослими і ровесника­ми; неефективність власних педагогічних впливів; проблеми фо­рмування дитячого колективу; можливості розширення власних професійних умінь; виявлення і розвиток інтересів, схильностей і здібностей учнів; профорієнтаційна робота з учнями.

Основні проблеми, з якими звертаються до психолога батьки: як готувати дітей до школи; відсутність інтересів у дітей; небажання вчи­тися; погана пам’ять; підвищена розсіяність; неорганізованість; неса­мостійність, лінощі, агресивність, підвищена збудженість або, навпа­ки, боязливість; ставлення дитини до близьких у сім’ї; вибір професії.

До шкільного психолога звертаються і самі учні, головним чином, з питань взаємовідносин з дорослими і ровесниками, са­мовиховання, професійного і особистісного самовизначення, культури розумової праці і поведінки.

Психологічна діагностика. Психологічна діагностика — це ви­значення особливостей психологічного розвитку дитини, сформо- ваності певних психологічних якостей, відповідності рівня розвитку умінь, навичок, особистісних якостей віковим нормам; виявлення психологічних причин труднощів у навчанні і вихованні окремих учнів. Завдання психодіагностики — одержати інформацію про ін­дивідуальні особливості дітей, яка була б корисна їм самим і тим, хто з ними працює, — вчителям, вихователям, батькам. засобами психологічної діагностики можуть бути спостереження, бесіда, пси­хологічне тестування. Часто помилкою недостатньо інформованих психологів є надмірне захоплення психологічними тестами та ігно­рування інших методів психодіагностики.

Психологічна корекція і розвиток дитини. Ця робота спря­мована на зниження або нівелювання відхилень у психічному розвитку учня, формування його здібностей і особистості. Про­грами корекції і розвитку, як правило, включають психологічну і педагогічну частину. Психологічна частина планується і здійс­нюється шкільним психологом. Педагогічна частина складається на основі психологічних рекомендацій спільно з психологом і вчителем, вихователем, батьками і виконується педагогами та ба­тьками при допомозі шкільного психолога. Корекційна робота шкільного психолога з дітьми часто стикається з медико-психо- педагогічними проблемами. Частина з них вимагають психотера­певтичної роботи з сім’єю, дітьми.

У такому випадку актуальною для шкільної практики є участь клінічних психологів. У конкретній ситуації навчального закладу один вид роботи може стати головним в залежності від тієї про­блеми, яку розв’язує шкільний психолог.

Психологи, які працюють в управліннях освіти, в основному виконують такі види діяльності:

• організують цикли лекцій для вчителів і батьків з метою підвищення їх психологічної культури;

• проводять консультації для вчителів, батьків з проблем, які їх цікавлять, і надають інформативну допомогу;

• допомагають в підготовці і проведенні психолого- педагогічних консиліумів в окремих школах;

• організують постійно діючі семінари для вчителів району з дитячої і педагогічної психології, психології особистості і між- особистісних відносин;

• створюють психологічний «актив» із числа вчителів району;

• беруть участь у визначенні рівня готовності дітей до на­вчання в школі при наборі дітей у перший клас;

• здійснюють поглиблену роботу у певному класі для того, щоб допомогти класному керівнику у виявленні конкретних при­чин неуспішності і недисциплінованості учнів.

Телефони гарячих ліній

	Назва закладу	Контактний номер
	Новомосковський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради	(05693) 7-90-66 (056) 376 -53-83
	Департамент освіти і науки в Дніпропетровській області	(056)770-87-42
	Міністерство освіти і науки України	(044)481-32-21
	Телефон інформаційної підтримки Українського центру оцінювання якості освіти	(044)486-09-62
	Телефон довіри сіціальних служб для сімї, дітей та молоді	(056)749-68-06
	Дніпропетровський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІД	(0562) 26-80-62
	Всеукраїнська гаряча лінія "Дитинство без насильства"	8-800-500-21-80
	Міський телефон довіри соціально-психологічної допомоги	(056)745-90-40
	Міський телефон довіри соціально-психологічної служби	0 800 501 438
	Телефон довіри при психоневрологічному диспансері (консультації психолога, психотерапевта, психіатра)	(056)753-47-44
	Загальнонаціональна Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД	0-800-500-45-10
	Загальнонаціональна Гаряча лінія з питань туберкульозу	0-800-503-08-00
	Національна дитяча «гаряча лінія» (консультують юрист, психолог, соціальний працівник)	0-800-500-225
	Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства,торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (для дорослих)	0-800-500-335
	Всеукраїнська інформаційно - консультаційна телефонна лінія з питань планування сім'ї та репродуктивного здоров'я	0-800-502-757

Нормативно-правова документація 

щодо діяльності психологічної служби

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №111 ''Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року''

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України

Етичний кодекс психолога

Листи МОН України

Лист МОН України від 28.07.2017 р. №1/9-414 ''Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України та пріоритетні напрями діяльності у 2017-2018 навчальному році''

Лист МОН України від 20.07.2016 № 1/9-383 «Про забезпечення навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами та організацію у 2016-2017 н. р. належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу»

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 17.09.2015 № 1/9-442 ''Про оптимізацію діяльності працівників психологічної служби''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 07.08.2015 № 2/3-14-1572-15 ''Щодо профілактики учинення дітьми навмисних самоушкоджень''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 23.07.2015 №1/9-347 ''Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної служби системи освіти у 2015-2016 навчальному році''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 05.06.2015 №1/9-280 ''Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 14.02.2015 №1/9-71 ''Щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 28.10.2014 №1/9-557 ''Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей''

Лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2014 №1/9-419 ''Щодо проведення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 01.07.2014 №1/9-343 ''Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 28.03.2014 №1/9-135 ''Щодо профілактики суїцидальних тенденцій серед учнів''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 11.03.2014 №1/9-135 ''Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу ''

Лист Міністерства освіти і науки України вiд 20.03.2014 №1/9-165 ''Про деякі питання атестації соціальних педагогів''

Лист МОН від 06.06.13 № 1/9-413 ''Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти''

Лист МОН від 02.01.13 № 1/9-1 ''Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання''

Лист МОНмолодьспорт України від 26.09.2012 №1/9-683 ''Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів ''

Лист Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи від 13.07.2012 № 66/1 ''Роз'яснення щодо організації та проведення ''години психолога'' у загальноосвітніх навчальних закладах''

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.07.2012 № 1/9-529 ''Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання ''

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2012 № 1/9-488 ''Щодо організації та проведення ''години психолога'' у загальноосвітніх навчальних закладах ''

Лист Міністерства освіти та науки України від 13.01.2011 № 1/9-19 ''Про збереження посад працівників психологічної служби''

Накази МОН України

Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 08.08.2017 №1127 ''Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року''

Спільний Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 19.08.2014 № 564/836/945/577 ''Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення''

Наказ Міністерства освіти і науки України вiд 24.06.2014 №750 ''Про надання навчальній літературі грифів Міністерства освіти і науки України''

Наказ МОН України від 06.08.2013 № 1106 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року»

Наказ МОН України від 04.06.2013 №680 ''Про організацію діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій''

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ N 1/9-272 від 02.08.2001'Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів в 2001/02 навчальному році

Наказ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ N 330 від 20.04.2001 'Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України'

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ N 385 від 14.08.2000 ' Про затвердження Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи'

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 02.07.2009 N 616 'Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України'

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ N 691 від 19.10.2001 'Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів'

НАКАЗ МIНIСТЕРСТВА ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ 28.12.2006 N 864 'Про планування діяльності та ведення документації оціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України'

Наказ Міністерства освіти України 03.05.99 № 127 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616) Положення про психологічну службу системи освіти України 

26-річчя психологічної служби Дніпропетровщини

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Дніпропетровський обласний НМЦ практичної психології і соціальної роботи

День психологічної служби системи освіти

Дніпропетровщини – рік 26

ПРОГРАМА

05.10.2017 року                                             9.00 – 14.00                                        Машинобудівний коледж ДНУ

Організаційний блок
9.00 – 10.00	Реєстрація учасників, книжковий ярмарок, відеозал, фотосесія
10.00 – 10.10	Організаційні питання, привітання учасників
Інформаційний блок
10.10 – 10.35	Про результати діяльності психологічної служби системи освіти Дніпропетровської області у 2016-2017н.р. Савєльєва Наталія Володимирівна, завідувачка ОНМЦ практичної психології і соціальної роботи
10.35 – 11.00	Пріоритетні напрями роботи психологічної служби на 2017-2018н.р. Мушинський Віктор Петрович, керівник психологічної служби системи освіти Дніпропетровщини
11.00 – 11.25	Про третій етап роботи над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві Кротенко Вікторія Миколаївна, старший викладач кафедри педагогіки та практичної психології ДОІППО
Наші гості
11.25 – 11.40	Співробітництво психологічної служби з мережею центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та  молоді Верешко Оксана Василівна, провідний психолог Дніпропетровського обласного ЦСССДМ
11.40 – 12.00	Основні напрями діяльності Єдиного центру соціальних послуг «Карітас» Павлова Вікторія, заступник директора з питань зв’язків з громадськістю
12.00 – 12.20	Нагородження спеціалістів служби
12.20 – 12.30	Лінійка ведучих майстер-класів
Практичний блок
12.30 – 13.50	Проведення майстер-класів
1-й	«Організаційні питання інклюзії. Сенсорні коробки Монтессорі у реалізації корекційного напряму роботи психолога з дітьми з особливими освітніми потребами». Шолом Юлія Володимирівна, практичний психолог Криворізької ЗОШ № 130
2-й	«У світі зображень: родзинки роботи психолога». Використання асоціативних зображень у психологічній практиці. Козинець Наталя Олександрівна, практичний психолог Криворізької ЗОШ №13 та Ліпко Анна Володимирівна, практичний психолог Криворізької гімназії №127.
3-й	«Техніка малювання гідрогелем». Овдієнко Наталія Василівна, практичний психолог КДНЗ № 2, м. Нікополь
4-й	Методика проведення трансформаційної психологічної гри «Комуналка» Жарикова Вікторія Юріївна, практичний психолог МПМПК, м. Нікополь
5-й	«Перешкоди та ресурси». Метафоричні асоціативні карти, знайомство з колодами «Я и все-все-все», «Проститься, чтобы жить», «SAGA» «MORENA». Хаматьярова Юлія Анатоліївна, практичний психолог СЗШ №20, м. Нікополь
6-й	Техніка «ЕБРУ» - акваанімація. Мамедова Тетяна Вікторівна, практичний психолог МПМПК, м. Нікополь
7-й	«Хобі-терапія (вишивка стрічками). Квітка настрою» Федосова Наталія Костянтинівна, практичний психолог Зайцівської СЗШ Синельниківського району
8-й	Використання кольорових камінців в корекційно-розвивальній роботі з дітьми, які мають інтелектуальні порушення. Харченко Вікторія Миколаївна, практичний психолог СДНЗ № 12, м. Кам’янське
9-й	«М’яч бажань». Досвід роботи з вовною та можливість виразити себе за допомогою того чи іншого образу. Домашевська Світлана Олександрівна, практичний психолог ДНЗ № 23, м. Кам’янське
10-й	«Наше життя – в наших руках. Зробімо його прекрасним!». Реджио-підхід на засадах екотерапії. Тимченко Тетяна Василівна, практичний психолог ДНЗ № 18, м. Жовті Води
11-й	«Метафоричні карти в роботі практичного психолога» Ларіонцева Анна Олегівна, практичний психолог дитячо-юнацького центру «Штурм», м.Дніпро
12-й	«Арт, що заспокоює та збагачує» - нестандартне малювання різними пристосуваннями, створення композицій із серветок Танченко Олександра Сергіївна, практичний психолог ДНЗ № 176, м. Дніпро
13-й	«Створення Мандали» з використанням кольорової манки та піску Курило Віта Вікторівна, практичний психолог ДНЗ № 316 та Піскунова Тетяна Миколаївна, 0практичний психолог ДНЗ № 189, м.Дніпро
14-й	Арт-терапія «Птах настрою» з використанням техніки паперового моделювання та кольоротерапії Лук’яненко Тетяна Валентинівна, практичний психолог та Новоженіна Інна Вікторівна, вчитель-логопед СЗШ № 78, м. Дніпро
15-й	«Космічна подорож». засоби арт-терапції, елемент психогімнастики, казкотерапія, розв’язання завдань для інтелектуального розвитку Трефілова Олена Миколаївна, практичний психолог ДНЗ № 366, м. Дніпро